Тарасівська ЗОШ

 Історія Тарасівки

  У нинішній Тарасівці (колишній Боярці) довгий час єдиною школою    була   церковно парафіяльна. Протягом свого майже шести десятилітнього  існування школа знала злети і падіння – її то тимчасово закривали , то  засновували знову. Проте ,в її стінах  навчилися грамоти сотні дітей місцевих  мешканців. Засновником церковнопарафіяльного навчального закладу був  священик – настоятель місцевого Свято-Успенського храму  - о. Василій    Петрович  Попов. Його стараннями  школа вперше відчинила двері перед  учнями  в 1860 р. у оселі одного з тарасівських причетників. Проте фундатор  парафіяльної школи завідував нею зовсім недовго – у 1870 р. до Успенського храму призначили нового священика  о.Михаїла Полікарповича Колтоновського .

Цей пастир належав до когорти молодих і енергійних. Він у 23 роки одружився з 16-літньою дівчиною і почав працювати у Київському училищі дівчат духовного звання вчителем географії, де здобув певний досвід педагогічної діяльності . Його старання  не залишилися непоміченими – у 1869 р. молодий педагог «Всемилостивейше удостин признательности Её Императорского Величества  в числе прочих преподавателей учебнцых  заведений, состоящих под Височайшим  Её Императорского Величества покровительством». Далі вчитель став священиком і отриманий досвід активно реалізовував у школі с.Боярки (нинішньої Тарасівки). Після переведення о. Михаїла до іншої парафії школи занепала і певний час документи не згадують про її існування.

    В 1876 р. до села призначають нового священника – о. Іполита Малькевича. Він служив у тогочасній Боярці до радянського часу – тобто, близько чотирьох десятиліть.Відразу ж в рік призначення священик відродив у селі шкільні заняття, а згодом під його керівництвом миряни спорудили нову оселю для школи. Пастир мав досвід педагогічної діяльності – до прийняття сану він працював вчителем на Білоцерківщині. Старанно ставився він до школи і в Боярці. В усякому разі про це свідчать численні нагороди священика – набедреник,скуфія, камилавка, благословення Священного Синоду Російської Православної Церкви, золотий нагрудний хрест імені Синоду. А оскільки священик мав чимало клопотів по парафії, то за його настоятельства в школі стали використовувати послуги світських професійних вчителів. Останнім  дореволюційним вчителем парафіяльної школи с.Боярка був Кошпан Мойсей Леонідович.

    Певний час навчальний заклад не мав власного приміщення і перебував у власних оселях дяків та псаломщиків. Проте, 1894 році місцеві миряни спорудили окрему будівлю. На закладці нової споруди був присутній обер-прокурор Священого Синоду Російської Православної Церкви К. Саблєр, члени училищної ради при Синоді Г. Челядинов, Ігнатович, повітовий справник Карасьова, кафедральний протоієрей о. Петро Лебединцев та чимало окружного духовенства. (Високі гості з Санкт-Петербурга були в Києві по службових справах і вирішили побувати на святі в провінційній школі.)

Спочатку боярська школа була суто «хлоп’ячою» - наприклад, у 1864 році в ній навчалося 15 хлопчиків. В 70-х роках в школі стали з’являтися і дівчатка. Зі спорудженням окремого будинку приходська школа зазнала повторного розквіту – у 1900 році в ній навчалося 32 хлопчики та 16  дівчаток, а станом  на 1915 рік учнів та учениць було відповідно 52 та 15.

В 1911 році до попечителя Київського навчального округу звернулася професійна вчителька початкових класів Ольга Михайлівна Щеглова, яка попросила дозволу відкрити у тогочасній Боярці приватну школу, оскільки в селі налічувалося понад дві сотні дітей, неохоплених початковою освітою. До того вона майже десятиліття займалася подібною справою в одному з сіл Волині і добре себе зарекомендувала. 14 жовтня 1911 року вчительці було надано дозвіл на відкриття приватної школи. Для неї було придбано приміщення, яке боярський лікар Матушевський  визнав таким, що підходить для занять. В приватній школі вивчали Закон Божий, російську, французьку та німецьку мови, малювання, рукоділля тощо…

У 1921 рік – в селі працювала 4 річна школа , в приміщенні якої відкрили хату – читальню.

У  1927 році на честь 10-річниці Жовтневої революції вирішила сільська громада побудувати нову школу.7 листопада 1928 року відбулось урочисте семирічної школи.

У 1953 році була побудована нова школа в Новій Тарасівці (нині Боярська ЗОШ №4 ).

В перше в історії школи відкрився 1-й клас.

А у 1975 році було побудовано нове приміщення середньої школи.